Одарченко Славко

+380500717483

Народився

08.11.1982 Воскобійники (Полтавщина)

Навчався

2001-2007 кафедра образотворчого та декоративного ужиткового мистецтва архітектурного факультету Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Працював

2006-2008 Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні».

2008-2009 творча майстерня Юрія Мирка (Опішне).

2009-2018 власна творча майстерня.

З 2018 працює в керамічній майстерні студії MAKHNO.

Громадська діяльність

Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

2012-2013 Стипендіат Президента України.

УЧАСТЬ У ВИСТАВКАХ

2012 «Народне мистецтво Полтавщини 2012» до 20-тиріччя Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України (Полтава).

2023 виставка керамічних меблів та декору «ZEMLYA», галерея

LES ATELIERS COURBET (Нью-Йорк, США).

УЧАСТЬ У ФЕСТИВАЛЯХ І СИМПОЗІУМАХ, НАГОРОДИ

2017 Українське БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського (Опішне).

2025 КЕРАМОрезиденція (Опішне).

ТВОРИ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ

Національний музей-заповідник українського гончарства (Опішне).

Проєкти Одарченко Славко

2025 рік

100 років у світлі таланту Василя Омеляненка

Цей мистецький проєкт – не просто вшанування, а живе переосмислення постаті мистця, чия творчість стала синонімом опішненської традиції, глибоко вкоріненої у національний культурний ґрунт. У рік, коли Василю Омеляненку виповнилося б 100 років, мистці з різних куточків України об’єдналися в резиденції, щоб у глині, формі й образі втілити нове прочитання його неймовірної спадщини.

Протягом двадцяти днів п’ятеро талановитих художників-керамістів творили просто неба двометрові глиняні скульптури – образи, народжені з діалогу з минулим, з глибин національної пам’яті та щирого захоплення майстерністю Василя Омеляненка.

Ці мистецькі витвори стали частиною відкритого простору Меморіального музею-садиби гончаря Василя Омеляненка. Там, де колись він ліпив свої легендарні твори, з’явилися нові арт-об’єкти, як жива тінь його духу, як мовчазні свідки безперервності української гончарської традиції.